"Розвиток мовлення дітей дошкільного віку засобами усної народної творчасті"
Інформація закладу
освіти про працівника:
1.
Прізвище, ім’я, по батькові:
Марко
Юлія Миколаївна
2.
Дата народження:
15.08.1993 р.
3.
Освіта:
Вища
4.
Спеціальність за
дипломом:
«Вчитель початкової школи
та українознавства»
5.
Місце роботи:
Заклад
дошкільної освіти (ясла-садок) №10 «Попелюшка» комбінованого типу
6.
Посада:
Вихователь
7.
Стаж безпосередньої
педагогічної роботи:
8.5
років
8.
Стаж роботи на
даній посаді:
8.5
років
9.
Державні нагороди:
10.
Дата та результати
попередньої атестації:
17 березня 2021р.; спеціаліст другої категорії
11.
На що претендує:
«Спеціаліст першої категорії»
Опис досвіду роботи
«Щоб стати справжнім вихователем дітей,
треба віддати їм своє
серце»
В.
Сухомлинський
Діти – наше майбутнє, найцінніше, що має суспільство, з ними пов’язані наші
мрії й задуми, наші надії. Кожна дитина – це особливий світ, пізнати який може
лише той, хто небайдужий до її долі, хто вміє разом із малюком радіти його
успіхам, розуміє його радості й тривоги. За те, якими виростуть діти, за їхнє
здоров’я, виховання, навчання несемо відповідальність ми – дорослі.
Ранній вік – особливий період в житті дитини, коли малюк робить перші кроки
без мами. І саме в цей час вихователь повинен підтримати його та допомогти
адаптуватися у новому житті.
працює
вихователем групи раннього віку .
розуміє, що батьки довіряють
їй найдорожчий скарб, тому проявляє педагогічну мудрість та материнську
турботу, намагається знайти підхід до кожної дитини. Педагог знає, як зацікавити малюка, допомогти йому
впоратись з нелегким розставанням з батьками, цікавиться його проблемами.
Кожного ранку вона привітно зустрічає своїх малят, а вони квітнуть усмішками в
очікуванні чогось нового і цікавого.
У приміщеннях групи панує затишна атмосфера. Назва групи продовжується в її
оформленні. Роздягальна кімната прикрашена зображенням виготовленої руками
вихователя. Групову кімнату прикрашає що приваблює
дітей, зацікавлює малечу переступити поріг кімнати і потрапити у світ гри. До послуг
дітей зібрано багато різноманітних іграшок, розвивальних ігор якими вони граються протягом дня.
Увагу малят приваблює «Куточок сенсорного розвитку», оформлений обладнанням
за методикою М. Монтессорі. Великі та яскраві іграшки, пірамідки, втулки,
пазли, ігри - шнурівки допомагають дітям
засвоювати сенсорні еталони: величину, колір, форму, об’єм .
любить природу і виховує любов до неї у своїх
вихованців. Вона зібрала в групі багато різноманітних квітів, оформила акваріум
з рибками та равликами. Увагу малят приваблює яскраве «Екологічне панно», де
діти спостерігають за сезонними змінами в житті тварин та рослин. З
зацікавленням діти спостерігають за тим, як вихователь доглядає за природними
об’єктами та роблять перші власні спроби.
Вирішуючи завдання
художньо – естетичного розвитку вихователь організувала «куточок творчості», де
зібрала матеріал для образотворчої діяльності: олівці, папір, гуашеві фарби,
губки, дощечки, глина, штампи, пензлики, мольберт, дитячі роботи. У куточок творчості
дітей запрошує яскраве, усміхнене сонечко, яке намалювали самі діти, за
допомогою своїх долоньок.
Вихованці залюбки
переглядають театралізовані вистави, розігрують тексти забавлянок, потішок,
пісень, віршів. Для зацікавлення дітей вихователь використовує різні види
театру: театр іграшок, ляльковий театр, пальчиковий та настільний театри,
маски-шапочки.
Цікаво проходять дні у вихованців групи « діти вчаться
спілкуватися між собою, пізнають багато нового, а саме головне вчаться
розмовляти рідною мовою. працює над проблемою «Використання народного фольклору
для розвитку мовлення дітей раннього віку». Український фольклор супроводжує дитину
з перших років її життя, є невичерпним джерелом розвитку мовлення дітей,
збагачення словника новими словами, образними виразами, виховання
морально-етичних навичок. Він
відображає життя народу, його історію, мову, мудрість. Народна мудрість,
традиційні обряди – то скарбниця мовного розвитку.
У своїй роботі
особливу увагу приділяє ролі різножанрових фольклорних творів у розвитку
мовлення дітей. Всю систему роботи з використання усної народної творчості
намагається побудувати так, щоб зацікавити ним малят, викликати бажання слухати
й вивчати ці твори: це і розігрування забавлянок та пісеньок, заучування малих
жанрів українського фольклору, загадування і відгадування загадок, проведення
народних ігор, інсценування та драматизація казок.
Для того щоб створити розвивальне мовленнєве середовище, під час режимних
моментів (умивання, одягання, годування, сну),а також ігор і побутового
спілкування з малюками, вихователь звертається до народних пісеньок, потішок,
забавлянок. Так, наприклад, щоб викликати у дітей позитивне ставлення до
вмивання, використовує потішку «Водичко,
водичко», а процес одягання супроводжує примовкою «Чок, чок, чобіток». Такі
пісеньки-пестушки, як «Ладусі-ладусі», «Сорока-ворона», «Іде коза рогата» тощо,
створюють у дітей радісний настрій, викликають позитивні емоції, розвивають
музичний слух і мовлення.
Чимало потішок
і забавлянок вихователь розігрує,
перетворивши на гру. Наприклад, обігрування пісеньки «Ой ходила квочка». На
столі (дворі) – кілочок , квочка і четверо курчат. Діти розглядають, називають
українською мовою. Вихователь промовляє слова потішки і показує рухи квочки.
Ой ходила квочка Четверо
курчаток.
Навколо кілочка. Ой
ходила квочка
Кво-кво-кво, Навколо
кілочка,
навколо кілочка. Водила
діток-одноліток.
Ой висиділа квочка
При повторному читанні діти звуконаслідують, повторюють окремі слова,
рядки, виконують рухи.
Малюки не тільки залюбки слухають ці
пісеньки, але й добре запам’ятовують і охоче повторюють їх.
Розучування
українських народних ігор - пісень та потішок виховує в дітей любов до рідного
слова, розвиває мовлення, викликає бажання виконувати різні рухи.
Для
закріплення правильної звуковимови використовує
потішки, насичені доступними дітям звуконаслідуваннями: ґелґотанням гусей,
кумканням жабок, співом солов'я, які дуже їм подобаються («Летів горобчик»,
«Зайчику, зайчику»), і за допомогою яких у малят розвивається артикуляційний
апарат, мовне дихання.
Для
того щоб дитина правильно та чітко вміла вимовляти певні звуки, також пропонує
малятам чистомовки. Серед них: «Печу, печу хлібчик», «Хитра сорока» та багато
інших.
Як
відомо розвиток мовлення дітей тісно пов'язаний із розвитком дрібної моторики
пальців рук. На заняттях та в повсякденному житті використовує пальчиковий
театр, в якому розігрує з дітьми потішки, казочки. Вона супроводжує текст
показом міні - персонажів, одягнених на пальці руки. Це сприяє збагаченню мови,
розвитку м'язів рук, викликає радісні емоції. Показуючи малятам дитячу
забавлянку «Наші пальчики», нагадує їм, що зараз будемо гратися з пальчиками.
Наші пальчики маленькі, (Виставляють вказівний та
середній
І рівненькі, і гарненькі. пальці)
(Діти показують свої пальці) Вушка зайчика тремтять,
Можемо із пальчиків Слухать пісеньку хотять.
Ми зробити зайчиків. (Ворушать
цими пальцями)
Далі всі разом співають
коротеньку українську пісеньку про зайчика.
У процесі спостережень з дітьми вихователь використовує
заклички, які стосуються різних явищ природи – дощу, вітру, сонця. Наприклад,
під час прогулянки сонечко заховалось за хмаринку вихователь звертається до дітей: «Діти, сонечко заховалось, давайте
його покличемо» і співає слова заклички:
Вийди, вийди
сонечко, На
маленькі діточки.
На дідове
полечко, Там
вони граються,
На бабине
зіллячко, Тебе
дожидаються.
На наше
подвір’ячко,
На весняні
квіточки,
Потім педагог пропонує малятам
покликати сонечко разом з нею. Вони охоче повторюють слова заклики, ніби граючись.
При
виникненні дитячих сварок, вихователь використовує мирилки. Ті хто сварилися,
з’єднують замком мізинці і промовляють:
Мир – миром, Ми
дружечки красні,
Пироги з
сиром, Поцілуймося,
Вареники в
маслі, Помиримося.
Використовує народні
ігри з мовним супроводом, серед них «Квочка з курчатами», «Кую – кую чобіток»,
«Іди, іди дощику». Для більшого зацікавлення використовуються маски.
Постійне використання фольклорних жанрів
сприяє розвитку мовлення дитини, збагаченню її мови зразками народної мудрості,
знайомить дитину з усім, що її оточує, сіє в душу добро, виховує повагу й любов
до рідної мови.
Провідне місце у формуванні
особистості дитини-дошкільника належить сім’ї.
працює у тісній взаємодії з сім’ями вихованців. Для батьків використовує
різні форми наочної агітації: інформаційні стенди, книжки-розгортки, папки-пересувки,
пам’ятки. В закладі працює «Школа молодих батьків», яка об’єднує мам та татусів
дітей груп раннього віку. Мета роботи «Школа молодих батьків» налагодити
партнерські стосунки, які б гарантували батькам та педагогам рівність у
розв’язанні завдань організації життєдіяльності дітей раннього віку.
Засідання «Школи молодих батьків»
проводиться один раз на квартал. В ході цих засідань в спокійній обстановці
обговорюються і освітлюються саме ті питання , які найбільш цікаві батькам:
психологічні, питання харчування, художньо-естетичного розвитку дитини,
мовленнєвого розвитку, фізичного розвитку та пізнавального розвитку. Батькам
надаються поради кваліфікованих спеціалістів: методиста, практичного психолога,
медичної сестри, інструктора з фізкультури, музичного керівника, шеф-кухаря.
Велику
зацікавленість у батьків викликає питання харчування дітей раннього віку, тому
було проведено заняття на тему: «Кулінарний клас». Медсестра з дієтичного
харчування ознайомила з питанням організації харчування дітей раннього віку,
вихователі надали поради , щодо виховання культурно-гігієнічних навичок під час
харчування, а шеф-кухар почастував батьків сирною запіканкою з молочним соусом.
В кінці засідання була організована виставка літератури з дитячого харчування.
Вирішуючи проблему мовленнєвого розвитку
дітей раннього віку , батькам був запропонований «Урок мовлення», де вихователі
ознайомили батьків з казками, які треба читати саме дітям раннього віку. З
метою активізації батьків була запропонована драматизація казки «Ріпка» за
участю педагогів, батьків та дітей, що сприяло згуртуванню сім’ї (дітей і
батьків) та педагогів закладу.
В ході роботи «Школи молодих батьків» широко
використовуються матеріали наочної пропаганди, оформлені у вигляді порад,
памяток, рекомендацій, рецептів, організовуються тематичні виставки літератури,
дитячих робіт, розвиваючих ігор.
Останнім часом
спостерігається збільшення кількості батьків, які відвідують засідання «Школи
молодих батьків» і активність батьків на занятті теж зростає, а це свідчить про
зацікавленість батьків та бажання до співпраці.
Працюючи у
взаємодії з родинами вихованців
створює умови для дітей наближені до родинного виховання , бо керується життєвим
правилом –
Якщо ти віднайдеш у своєму серці турботу
про інших , ти досягнеш успіху!
Коментарі
Дописати коментар